| | |
| розгрупува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розгрупува́тися, розгрупува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розгрупу́ймося, розгрупу́ймось |
| 2 особа | | розгрупу́йтеся, розгрупу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | розгрупу́ємося, розгрупу́ємось, розгрупу́ємся |
| 2 особа | | розгрупу́єтеся, розгрупу́єтесь |
| 3 особа | розгрупу́ється | розгрупу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розгрупува́вся, розгрупува́всь | розгрупува́лися, розгрупува́лись |
| жін.р. | розгрупува́лася, розгрупува́лась |
| сер.р. | розгрупува́лося, розгрупува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розгрупува́вшись |
