| | |
| роздзвя́катися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | роздзвя́катися, роздзвя́катись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | роздзвя́каймося, роздзвя́каймось |
| 2 особа | роздзвя́кайся, роздзвя́кайсь | роздзвя́кайтеся, роздзвя́кайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | роздзвя́каюся, роздзвя́каюсь | роздзвя́каємося, роздзвя́каємось, роздзвя́каємся |
| 2 особа | роздзвя́каєшся | роздзвя́каєтеся, роздзвя́каєтесь |
| 3 особа | роздзвя́кається | роздзвя́каються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | роздзвя́кався, роздзвя́кавсь | роздзвя́калися, роздзвя́кались |
| жін.р. | роздзвя́калася, роздзвя́калась |
| сер.р. | роздзвя́калося, роздзвя́калось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| роздзвя́кавшись |
