| | |
| розжа́луватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розжа́луватися, розжа́луватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розжа́луймося, розжа́луймось |
| 2 особа | розжа́луйся, розжа́луйсь | розжа́луйтеся, розжа́луйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розжа́луюся, розжа́луюсь | розжа́луємося, розжа́луємось, розжа́луємся |
| 2 особа | розжа́луєшся | розжа́луєтеся, розжа́луєтесь |
| 3 особа | розжа́лується | розжа́луються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розжа́лувався, розжа́лувавсь | розжа́лувалися, розжа́лувались |
| жін.р. | розжа́лувалася, розжа́лувалась |
| сер.р. | розжа́лувалося, розжа́лувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розжа́лувавшись |
