| розжартува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розжартува́тися, розжартува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розжарту́ймося, розжарту́ймось | |
| 2 особа | розжарту́йся, розжарту́йсь | розжарту́йтеся, розжарту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розжарту́юся, розжарту́юсь | розжарту́ємося, розжарту́ємось, розжарту́ємся |
| 2 особа | розжарту́єшся | розжарту́єтеся, розжарту́єтесь |
| 3 особа | розжарту́ється | розжарту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розжартува́вся, розжартува́всь | розжартува́лися, розжартува́лись |
| жін.р. | розжартува́лася, розжартува́лась | |
| сер.р. | розжартува́лося, розжартува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розжартува́вшись | ||