| | |
| розжа́рюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розжа́рюватися, розжа́рюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розжа́рюймося, розжа́рюймось |
| 2 особа | розжа́рюйся, розжа́рюйсь | розжа́рюйтеся, розжа́рюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розжа́рюватимуся, розжа́рюватимусь | розжа́рюватимемося, розжа́рюватимемось, розжа́рюватимемся |
| 2 особа | розжа́рюватимешся | розжа́рюватиметеся, розжа́рюватиметесь |
| 3 особа | розжа́рюватиметься | розжа́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розжа́рююся, розжа́рююсь | розжа́рюємося, розжа́рюємось, розжа́рюємся |
| 2 особа | розжа́рюєшся | розжа́рюєтеся, розжа́рюєтесь |
| 3 особа | розжа́рюється | розжа́рюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розжа́рюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розжа́рювався, розжа́рювавсь | розжа́рювалися, розжа́рювались |
| жін. р. | розжа́рювалася, розжа́рювалась |
| сер. р. | розжа́рювалося, розжа́рювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розжа́рювавшись |
