| | |
| розжива́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розжива́тися, розжива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розжива́ймося, розжива́ймось |
| 2 особа | розжива́йся, розжива́йсь | розжива́йтеся, розжива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розжива́тимуся, розжива́тимусь | розжива́тимемося, розжива́тимемось, розжива́тимемся |
| 2 особа | розжива́тимешся | розжива́тиметеся, розжива́тиметесь |
| 3 особа | розжива́тиметься | розжива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розжива́юся, розжива́юсь | розжива́ємося, розжива́ємось, розжива́ємся |
| 2 особа | розжива́єшся | розжива́єтеся, розжива́єтесь |
| 3 особа | розжива́ється | розжива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розжива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розжива́вся, розжива́всь | розжива́лися, розжива́лись |
| жін. р. | розжива́лася, розжива́лась |
| сер. р. | розжива́лося, розжива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розжива́вшись |
