| роззя́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | роззя́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роззя́вмо | |
| 2 особа | роззя́в | роззя́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роззя́влю | роззя́вимо, роззя́вим |
| 2 особа | роззя́виш | роззя́вите |
| 3 особа | роззя́вить | роззя́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | роззя́вив | роззя́вили |
| жін.р. | роззя́вила | |
| сер.р. | роззя́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| роззя́влений | ||
| Безособова форма | ||
| роззя́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| роззя́вивши | ||