| розкадрува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкадрува́тися, розкадрува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розкадру́ється | розкадру́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкадрува́вся, розкадрува́всь | розкадрува́лися, розкадрува́лись |
| жін.р. | розкадрува́лася, розкадрува́лась | |
| сер.р. | розкадрува́лося, розкадрува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкадрува́вшись | ||