| розка́чаний1 – дієприкметник | ||||
| (розплющений; розгорнений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розка́чаний | розка́чана | розка́чане | розка́чані |
| родовий | розка́чаного | розка́чаної | розка́чаного | розка́чаних |
| давальний | розка́чаному | розка́чаній | розка́чаному | розка́чаним |
| знахідний | розка́чаний, розка́чаного | розка́чану | розка́чане | розка́чані, розка́чаних |
| орудний | розка́чаним | розка́чаною | розка́чаним | розка́чаними |
| місцевий | на/у розка́чаному, розка́чанім | на/у розка́чаній | на/у розка́чаному, розка́чанім | на/у розка́чаних |