| розка́яний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розка́яний | розка́яна | розка́яне | розка́яні |
| родовий | розка́яного | розка́яної | розка́яного | розка́яних |
| давальний | розка́яному | розка́яній | розка́яному | розка́яним |
| знахідний | розка́яний, розка́яного | розка́яну | розка́яне | розка́яні, розка́яних |
| орудний | розка́яним | розка́яною | розка́яним | розка́яними |
| місцевий | на/у розка́яному, розка́янім | на/у розка́яній | на/у розка́яному, розка́янім | на/у розка́яних |