| розка́ятися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розка́ятися, розка́ятись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розка́ймося, розка́ймось | |
| 2 особа | розка́йся, розка́йсь | розка́йтеся, розка́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розка́юся, розка́юсь | розка́ємося, розка́ємось, розка́ємся |
| 2 особа | розка́єшся | розка́єтеся, розка́єтесь |
| 3 особа | розка́ється | розка́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розка́явся, розка́явсь | розка́ялися, розка́ялись |
| жін.р. | розка́ялася, розка́ялась | |
| сер.р. | розка́ялося, розка́ялось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розка́явшись | ||