| | |
| розква́ситися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розква́ситися, розква́ситись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розква́сьмося, розква́сьмось |
| 2 особа | розква́сься | розква́сьтеся, розква́сьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розква́шуся, розква́шусь | розква́симося, розква́симось, розква́симся |
| 2 особа | розква́сишся | розква́ситеся, розква́ситесь |
| 3 особа | розква́ситься | розква́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розква́сився, розква́сивсь | розква́силися, розква́сились |
| жін.р. | розква́силася, розква́силась |
| сер.р. | розква́силося, розква́силось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розква́сившись |
