| розквітча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розквітча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розквітча́ймо | |
| 2 особа | розквітча́й | розквітча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розквітча́ю | розквітча́ємо, розквітча́єм |
| 2 особа | розквітча́єш | розквітча́єте |
| 3 особа | розквітча́є | розквітча́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розквітча́в | розквітча́ли |
| жін.р. | розквітча́ла | |
| сер.р. | розквітча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розквітча́вши | ||