| розкива́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкива́тися, розкива́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкива́ймося, розкива́ймось | |
| 2 особа | розкива́йся, розкива́йсь | розкива́йтеся, розкива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкива́юся, розкива́юсь | розкива́ємося, розкива́ємось, розкива́ємся |
| 2 особа | розкива́єшся | розкива́єтеся, розкива́єтесь |
| 3 особа | розкива́ється | розкива́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкива́вся, розкива́всь | розкива́лися, розкива́лись |
| жін.р. | розкива́лася, розкива́лась | |
| сер.р. | розкива́лося, розкива́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкива́вшись | ||