| | |
| розкида́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (кидати в різні боки) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розкида́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розкида́ймо |
| 2 особа | розкида́й | розкида́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розкида́тиму | розкида́тимемо, розкида́тимем |
| 2 особа | розкида́тимеш | розкида́тимете |
| 3 особа | розкида́тиме | розкида́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розкида́ю | розкида́ємо, розкида́єм |
| 2 особа | розкида́єш | розкида́єте |
| 3 особа | розкида́є | розкида́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розкида́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розкида́в | розкида́ли |
| жін. р. | розкида́ла |
| сер. р. | розкида́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розкида́вши |
