розкидни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розкидни́й | розкидна́ | розкидне́ | розкидні́ |
родовий | розкидно́го | розкидно́ї | розкидно́го | розкидни́х |
давальний | розкидно́му | розкидні́й | розкидно́му | розкидни́м |
знахідний | розкидни́й | розкидну́ | розкидне́ | розкидні́ |
орудний | розкидни́м | розкидно́ю | розкидни́м | розкидни́ми |
місцевий | на/у розкидно́му, розкидні́м | на/у розкидні́й | на/у розкидно́му, розкидні́м | на/у розкидни́х |