| | |
| розки́дувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розки́дувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розки́дуймо |
| 2 особа | розки́дуй | розки́дуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розки́дуватиму | розки́дуватимемо, розки́дуватимем |
| 2 особа | розки́дуватимеш | розки́дуватимете |
| 3 особа | розки́дуватиме | розки́дуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розки́дую | розки́дуємо, розки́дуєм |
| 2 особа | розки́дуєш | розки́дуєте |
| 3 особа | розки́дує | розки́дують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розки́дуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розки́дував | розки́дували |
| жін. р. | розки́дувала |
| сер. р. | розки́дувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| розки́дуваний |
| Безособова форма |
| розки́дувано |
| Дієприслівник |
| розки́дувавши |
