| розклада́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розклада́тися, розклада́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розклада́ймося, розклада́ймось | |
| 2 особа | розклада́йся, розклада́йсь | розклада́йтеся, розклада́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розклада́тимуся, розклада́тимусь | розклада́тимемося, розклада́тимемось, розклада́тимемся |
| 2 особа | розклада́тимешся | розклада́тиметеся, розклада́тиметесь |
| 3 особа | розклада́тиметься | розклада́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розклада́юся, розклада́юсь | розклада́ємося, розклада́ємось, розклада́ємся |
| 2 особа | розклада́єшся | розклада́єтеся, розклада́єтесь |
| 3 особа | розклада́ється | розклада́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розклада́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розклада́вся, розклада́всь | розклада́лися, розклада́лись |
| жін. р. | розклада́лася, розклада́лась | |
| сер. р. | розклада́лося, розклада́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розклада́вшись | ||