| розкла́нюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розкла́нюватися, розкла́нюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкла́нюймося, розкла́нюймось | |
| 2 особа | розкла́нюйся, розкла́нюйсь | розкла́нюйтеся, розкла́нюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкла́нюватимуся, розкла́нюватимусь | розкла́нюватимемося, розкла́нюватимемось, розкла́нюватимемся |
| 2 особа | розкла́нюватимешся | розкла́нюватиметеся, розкла́нюватиметесь |
| 3 особа | розкла́нюватиметься | розкла́нюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкла́нююся, розкла́нююсь | розкла́нюємося, розкла́нюємось, розкла́нюємся |
| 2 особа | розкла́нюєшся | розкла́нюєтеся, розкла́нюєтесь |
| 3 особа | розкла́нюється | розкла́нюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розкла́нюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розкла́нювався, розкла́нювавсь | розкла́нювалися, розкла́нювались |
| жін. р. | розкла́нювалася, розкла́нювалась | |
| сер. р. | розкла́нювалося, розкла́нювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкла́нювавшись | ||