| розкла́стися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкла́стися, розкла́стись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкладі́мося, розкладі́мось, розкладі́мся | |
| 2 особа | розклади́ся, розклади́сь | розкладі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкладу́ся, розкладу́сь | розкладемо́ся, розкладемо́сь, розкладе́мся |
| 2 особа | розкладе́шся | розкладете́ся, розкладете́сь |
| 3 особа | розкладе́ться | розкладу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкла́вся, розкла́всь | розкла́лися, розкла́лись |
| жін.р. | розкла́лася, розкла́лась | |
| сер.р. | розкла́лося, розкла́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкла́вшись | ||