| розклепа́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розклепа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розклепа́ймо, розклеплі́мо, розклеплі́м | |
| 2 особа | розклепа́й, розклепли́ | розклепа́йте, розклеплі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розклепа́ю, розкле́плю | розклепа́ємо, розклепа́єм, розкле́племо, розкле́плем |
| 2 особа | розклепа́єш, розкле́плеш | розклепа́єте, розкле́плете |
| 3 особа | розклепа́є, розкле́пле | розклепа́ють, розкле́плють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розклепа́в | розклепа́ли |
| жін.р. | розклепа́ла | |
| сер.р. | розклепа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розкле́паний | ||
| Безособова форма | ||
| розкле́пано | ||
| Дієприслівник | ||
| розклепа́вши | ||