| розко́лотий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розко́лотий | розко́лота | розко́лоте | розко́лоті |
| родовий | розко́лотого | розко́лотої | розко́лотого | розко́лотих |
| давальний | розко́лотому | розко́лотій | розко́лотому | розко́лотим |
| знахідний | розко́лотий, розко́лотого | розко́лоту | розко́лоте | розко́лоті, розко́лотих |
| орудний | розко́лотим | розко́лотою | розко́лотим | розко́лотими |
| місцевий | на/у розко́лотому, розко́лотім | на/у розко́лотій | на/у розко́лотому, розко́лотім | на/у розко́лотих |