| розколо́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розколо́чений | розколо́чена | розколо́чене | розколо́чені |
| родовий | розколо́ченого | розколо́ченої | розколо́ченого | розколо́чених |
| давальний | розколо́ченому | розколо́ченій | розколо́ченому | розколо́ченим |
| знахідний | розколо́чений | розколо́чену | розколо́чене | розколо́чені |
| орудний | розколо́ченим | розколо́ченою | розколо́ченим | розколо́ченими |
| місцевий | на/у розколо́ченому, розколо́ченім | на/у розколо́ченій | на/у розколо́ченому, розколо́ченім | на/у розколо́чених |