| розко́люваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розко́люваний | розко́лювана | розко́люване | розко́лювані |
| родовий | розко́люваного | розко́люваної | розко́люваного | розко́люваних |
| давальний | розко́люваному | розко́люваній | розко́люваному | розко́люваним |
| знахідний | розко́люваний, розко́люваного | розко́лювану | розко́люване | розко́лювані, розко́люваних |
| орудний | розко́люваним | розко́люваною | розко́люваним | розко́люваними |
| місцевий | на/у розко́люваному, розко́люванім | на/у розко́люваній | на/у розко́люваному, розко́люванім | на/у розко́люваних |