| розко́п – іменник чоловічого роду | ||
| (розкопане місце) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розко́п | розко́пи |
| родовий | розко́пу | розко́пів |
| давальний | розко́пу, розко́пові | розко́пам |
| знахідний | розко́п | розко́пи |
| орудний | розко́пом | розко́пами |
| місцевий | на/у розко́пі | на/у розко́пах |
| кличний | розко́пе* | розко́пи* |
| [рідко] |