| розкосма́чення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розкосма́чення | розкосма́чення |
| родовий | розкосма́чення | розкосма́чень |
| давальний | розкосма́ченню | розкосма́ченням |
| знахідний | розкосма́чення | розкосма́чення |
| орудний | розкосма́ченням | розкосма́ченнями |
| місцевий | на/у розкосма́ченні, розкосма́ченню | на/у розкосма́ченнях |
| кличний | розкосма́чення* | розкосма́чення* |