| розкоти́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкоти́тися, розкоти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розко́титься | розко́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкоти́вся, розкоти́всь | розкоти́лися, розкоти́лись |
| жін.р. | розкоти́лася, розкоти́лась | |
| сер.р. | розкоти́лося, розкоти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкоти́вшись | ||