| розкоші́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розкоші́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розкоші́тиме | розкоші́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розкоші́є | розкоші́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розкоші́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розкоші́в | розкоші́ли |
| жін. р. | розкоші́ла | |
| сер. р. | розкоші́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкоші́вши* | ||