| розкра́яти – дієслово доконаного виду | ||
| (розрі”зати) | ||
| Інфінітив | розкра́яти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкра́ймо | |
| 2 особа | розкра́й | розкра́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкра́ю | розкра́ємо, розкра́єм |
| 2 особа | розкра́єш | розкра́єте |
| 3 особа | розкра́є | розкра́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкра́яв | розкра́яли |
| жін.р. | розкра́яла | |
| сер.р. | розкра́яло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розкра́яний | ||
| Безособова форма | ||
| розкра́яно | ||
| Дієприслівник | ||
| розкра́явши | ||