| розкри́ли́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкри́ли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкрилі́мо, розкрилі́м, розкри́льмо | |
| 2 особа | розкрили́, розкри́ль | розкрилі́ть, розкри́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкри́лю́ | розкри́лимо́, розкри́ли́м |
| 2 особа | розкри́ли́ш | розкри́лите́ |
| 3 особа | розкри́ли́ть | розкри́ля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкри́ли́в | розкри́ли́ли |
| жін.р. | розкри́ли́ла | |
| сер.р. | розкри́ли́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розкри́лений | ||
| Безособова форма | ||
| розкри́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| розкри́ли́вши | ||