| | |
| розкри́ли́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розкри́ли́тися, розкри́ли́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розкри́льмося, розкри́льмось, розкрилі́мося, розкрилі́мось, розкрилі́мся |
| 2 особа | розкри́лься, розкрили́ся | розкри́льтеся, розкри́льтесь, розкрилі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розкри́лю́ся, розкри́лю́сь | розкри́лимо́ся, розкри́лимо́сь, розкри́ли́мся |
| 2 особа | розкри́ли́шся | розкри́лите́ся, розкри́лите́сь |
| 3 особа | розкри́ли́ться | розкри́ля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розкри́ли́вся, розкри́ли́всь | розкри́ли́лися, розкри́ли́лись |
| жін.р. | розкри́ли́лася, розкри́ли́лась |
| сер.р. | розкри́ли́лося, розкри́ли́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розкри́ли́вшись |
