| розкриши́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкриши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкриші́мо, розкриші́м | |
| 2 особа | розкриши́ | розкриші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкришу́ | розкри́шимо, розкри́шим |
| 2 особа | розкри́шиш | розкри́шите |
| 3 особа | розкри́шить | розкри́шать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкриши́в | розкриши́ли |
| жін.р. | розкриши́ла | |
| сер.р. | розкриши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розкри́шений | ||
| Безособова форма | ||
| розкри́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| розкриши́вши | ||