| розку́брювання – іменник середнього роду | ||
| (відкупорювання) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розку́брювання | |
| родовий | розку́брювання | |
| давальний | розку́брюванню | |
| знахідний | розку́брювання | |
| орудний | розку́брюванням | |
| місцевий | на/у розку́брюванні, розку́брюванню | |
| кличний | розку́брювання* | |
| [діал.] |