| розку́йдатися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розку́йдатися, розку́йдатись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розку́йдаймося, розку́йдаймось | |
| 2 особа | розку́йдайся, розку́йдайсь | розку́йдайтеся, розку́йдайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́йдаюся, розку́йдаюсь | розку́йдаємося, розку́йдаємось, розку́йдаємся |
| 2 особа | розку́йдаєшся | розку́йдаєтеся, розку́йдаєтесь |
| 3 особа | розку́йдається | розку́йдаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розку́йдався, розку́йдавсь | розку́йдалися, розку́йдались |
| жін.р. | розку́йдалася, розку́йдалась | |
| сер.р. | розку́йдалося, розку́йдалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́йдавшись | ||