| розкура́жений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розкура́жений | розкура́жена | розкура́жене | розкура́жені |
| родовий | розкура́женого | розкура́женої | розкура́женого | розкура́жених |
| давальний | розкура́женому | розкура́женій | розкура́женому | розкура́женим |
| знахідний | розкура́жений, розкура́женого | розкура́жену | розкура́жене | розкура́жені, розкура́жених |
| орудний | розкура́женим | розкура́женою | розкура́женим | розкура́женими |
| місцевий | на/у розкура́женому, розкура́женім | на/у розкура́женій | на/у розкура́женому, розкура́женім | на/у розкура́жених |