| розку́рюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розку́рюватися, розку́рюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розку́рюймося, розку́рюймось | |
| 2 особа | розку́рюйся, розку́рюйсь | розку́рюйтеся, розку́рюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́рюватимуся, розку́рюватимусь | розку́рюватимемося, розку́рюватимемось, розку́рюватимемся |
| 2 особа | розку́рюватимешся | розку́рюватиметеся, розку́рюватиметесь |
| 3 особа | розку́рюватиметься | розку́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́рююся, розку́рююсь | розку́рюємося, розку́рюємось, розку́рюємся |
| 2 особа | розку́рюєшся | розку́рюєтеся, розку́рюєтесь |
| 3 особа | розку́рюється | розку́рюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́рюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розку́рювався, розку́рювавсь | розку́рювалися, розку́рювались |
| жін. р. | розку́рювалася, розку́рювалась | |
| сер. р. | розку́рювалося, розку́рювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́рювавшись | ||