| розкуса́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкуса́тися, розкуса́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкуса́ймося, розкуса́ймось | |
| 2 особа | розкуса́йся, розкуса́йсь | розкуса́йтеся, розкуса́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкуса́юся, розкуса́юсь | розкуса́ємося, розкуса́ємось, розкуса́ємся |
| 2 особа | розкуса́єшся | розкуса́єтеся, розкуса́єтесь |
| 3 особа | розкуса́ється | розкуса́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкуса́вся, розкуса́всь | розкуса́лися, розкуса́лись |
| жін.р. | розкуса́лася, розкуса́лась | |
| сер.р. | розкуса́лося, розкуса́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкуса́вшись | ||