| розку́татися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розку́татися, розку́татись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розку́таймося, розку́таймось | |
| 2 особа | розку́тайся, розку́тайсь | розку́тайтеся, розку́тайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́таюся, розку́таюсь | розку́таємося, розку́таємось, розку́таємся |
| 2 особа | розку́таєшся | розку́таєтеся, розку́таєтесь |
| 3 особа | розку́тається | розку́таються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розку́тався, розку́тавсь | розку́талися, розку́тались |
| жін.р. | розку́талася, розку́талась | |
| сер.р. | розку́талося, розку́талось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́тавшись | ||