| розку́туватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розку́туватися, розку́туватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розку́туймося, розку́туймось | |
| 2 особа | розку́туйся, розку́туйсь | розку́туйтеся, розку́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́туватимуся, розку́туватимусь | розку́туватимемося, розку́туватимемось, розку́туватимемся |
| 2 особа | розку́туватимешся | розку́туватиметеся, розку́туватиметесь |
| 3 особа | розку́туватиметься | розку́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́туюся, розку́туюсь | розку́туємося, розку́туємось, розку́туємся |
| 2 особа | розку́туєшся | розку́туєтеся, розку́туєтесь |
| 3 особа | розку́тується | розку́туються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́туючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розку́тувався, розку́тувавсь | розку́тувалися, розку́тувались |
| жін. р. | розку́тувалася, розку́тувалась | |
| сер. р. | розку́тувалося, розку́тувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́тувавшись | ||