розкільцюва́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розкільцюва́тися, розкільцюва́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | розкільцю́ється | розкільцю́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розкільцюва́вся, розкільцюва́всь | розкільцюва́лися, розкільцюва́лись |
жін.р. | розкільцюва́лася, розкільцюва́лась | |
сер.р. | розкільцюва́лося, розкільцюва́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розкільцюва́вшись |