розкі́шниця – іменник жіночого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | розкі́шниця | розкі́шниці |
родовий | розкі́шниці | розкі́шниць |
давальний | розкі́шниці | розкі́шницям |
знахідний | розкі́шницю | розкі́шниць |
орудний | розкі́шницею | розкі́шницями |
місцевий | на/у розкі́шниці | на/у розкі́шницях |
кличний | розкі́шнице | розкі́шниці |
[рідко] |