| | |
| розлягти́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розлягти́ся, розлягти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розля́жмося, розля́жмось |
| 2 особа | розля́жся | розля́жтеся, розля́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розля́жуся, розля́жусь | розля́жемося, розля́жемось, розля́жемся |
| 2 особа | розля́жешся | розля́жетеся, розля́жетесь |
| 3 особа | розля́жеться | розля́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розлі́гся | розлягли́ся, розлягли́сь |
| жін.р. | розлягла́ся, розлягла́сь |
| сер.р. | розлягло́ся, розлягло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розлі́гшись |
