| | |
| розмачу́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розмачу́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розмачу́люймо |
| 2 особа | розмачу́люй | розмачу́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розмачу́люватиму | розмачу́люватимемо, розмачу́люватимем |
| 2 особа | розмачу́люватимеш | розмачу́люватимете |
| 3 особа | розмачу́люватиме | розмачу́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розмачу́люю | розмачу́люємо, розмачу́люєм |
| 2 особа | розмачу́люєш | розмачу́люєте |
| 3 особа | розмачу́лює | розмачу́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розмачу́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розмачу́лював | розмачу́лювали |
| жін. р. | розмачу́лювала |
| сер. р. | розмачу́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розмачу́лювавши |
