| розме́тений – дієприкметник | ||||
| (від: розмести”) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розме́тений | розме́тена | розме́тене | розме́тені |
| родовий | розме́теного | розме́теної | розме́теного | розме́тених |
| давальний | розме́теному | розме́теній | розме́теному | розме́теним |
| знахідний | розме́тений, розме́теного | розме́тену | розме́тене | розме́тені, розме́тених |
| орудний | розме́теним | розме́теною | розме́теним | розме́теними |
| місцевий | на/у розме́теному, розме́тенім | на/у розме́теній | на/у розме́теному, розме́тенім | на/у розме́тених |