| | |
| розмі́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розмі́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розмі́рюймо |
| 2 особа | розмі́рюй | розмі́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розмі́рюватиму | розмі́рюватимемо, розмі́рюватимем |
| 2 особа | розмі́рюватимеш | розмі́рюватимете |
| 3 особа | розмі́рюватиме | розмі́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розмі́рюю | розмі́рюємо, розмі́рюєм |
| 2 особа | розмі́рюєш | розмі́рюєте |
| 3 особа | розмі́рює | розмі́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розмі́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розмі́рював | розмі́рювали |
| жін. р. | розмі́рювала |
| сер. р. | розмі́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| розмі́рюваний |
| Безособова форма |
| розмі́рювано |
| Дієприслівник |
| розмі́рювавши |