| | |
| розно́ситися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (поширюватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розно́ситися, розно́ситись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розно́ситиметься | розно́ситимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розно́ситься | розно́сяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розно́сячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розно́сився, розно́сивсь | розно́силися, розно́сились |
| жін. р. | розно́силася, розно́силась |
| сер. р. | розно́силося, розно́силось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розно́сившись |
