| | |
| розори́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розори́тися, розори́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розорі́мося, розорі́мось, розорі́мся |
| 2 особа | розори́ся, розори́сь | розорі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розорю́ся, розорю́сь | розоримо́ся, розоримо́сь, розори́мся |
| 2 особа | розори́шся | розорите́ся, розорите́сь |
| 3 особа | розори́ться | розоря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розори́вся, розори́всь | розори́лися, розори́лись |
| жін.р. | розори́лася, розори́лась |
| сер.р. | розори́лося, розори́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розори́вшись |
