| | |
| розоря́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розоря́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розоря́ймо |
| 2 особа | розоря́й | розоря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розоря́тиму | розоря́тимемо, розоря́тимем |
| 2 особа | розоря́тимеш | розоря́тимете |
| 3 особа | розоря́тиме | розоря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розоря́ю | розоря́ємо, розоря́єм |
| 2 особа | розоря́єш | розоря́єте |
| 3 особа | розоря́є | розоря́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розоря́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розоря́в | розоря́ли |
| жін. р. | розоря́ла |
| сер. р. | розоря́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розоря́вши |
