| розосере́дження – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розосере́дження | |
| родовий | розосере́дження | |
| давальний | розосере́дженню | |
| знахідний | розосере́дження | |
| орудний | розосере́дженням | |
| місцевий | на/у розосере́дженні, розосере́дженню | |
| кличний | розосере́дження* |