| розохо́тити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розохо́тити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розохо́тьмо | |
| 2 особа | розохо́ть | розохо́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розохо́чу | розохо́тимо, розохо́тим |
| 2 особа | розохо́тиш | розохо́тите |
| 3 особа | розохо́тить | розохо́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розохо́тив | розохо́тили |
| жін.р. | розохо́тила | |
| сер.р. | розохо́тило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розохо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| розохо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| розохо́тивши | ||